Наповнення державного бюджету в Україні та країнах ЄС: джерела схожі, проте рівень перерозподілу коштів різний Бюджетна аналітика
Україна попереду європейських країн в перерозподілі фінансових ресурсів через державний бюджет. Рівень централізованого перерозподілу коштів в Україні значно вищий, ніж в багатьох європейських країнах. При цьому основні джерела формування податкових доходів практично однакові. «Ціна держави» з’ясувала, якими податками наповнюються державні бюджети європейських країн та України.
На чому заробляють місцеві бюджети в країнах Європи та в Україні? Місцеві бюджети
Обсяг податків, який «проганяють» через місцеві бюджети України, вищий, ніж в розвинутих країнах Європи. Але наповнюють наші місцеві бюджети, на відміну від переважної більшості європейських країн, здебільшого не зусиллями органів місцевого самоврядування, а тією частиною пирога яку дають зверху (податок на доходи фізосіб). «Ціна держави» зясувала, за рахунок яких податків живуть місцеві бюджети європейських країн та України.
Які громади і чому отримують найбільше дотаційних коштів? Місцеві бюджети
Найбільші обсяги дотацій з державного бюджету отримують не найбідніші об’єднані територіальні громади, а ті, органи місцевого самоврядування яких докладають менше зусиль для розвитку бізнесу в громаді. Такий наслідок вирівнювання місцевих бюджетів за надходженнями від податку на доходи фізичних осіб, який помалу перетворюється на «бізнес»-інструмент для формування бюджетних доходів. Адже отримати дотацію простіше, ніж забезпечити надходження від ПДФО. Раніше «Ціна держави» писала про базову і реверсну дотації, і чому «бідні» громади живуть за рахунок «багатих». Ми вирішили проаналізувати дотаційність створених в процесі реформи децентралізації ОТГ.
Залишки на казначейських рахунках суттєво скоротились, але підстав для паніки немає Бюджетна аналітика
Станом на 1 липня 2019 року залишки на казначейський рахунках становили 12.96 млрд грн. Для порівняння - станом на 1 червня залишки на рахунках становили 29.54 млрд грн, а станом на 1 травня – 36.85 млрд грн.
В травні 2019 показники виконання доходів бюджету сповільнились Бюджетна аналітика
Зведений бюджет у травні 2019 року отримав 129.4 млрд грн доходів, що на 8.3%, або ж на 9.9 млрд грн. більше, аніж у травні 2018 року. Більшу частину цього приросту забезпечили податки: прибутковий податок з громадян, акцизи та ПДВ. В травні 2019 року НБУ перерахував залишок траншу прибутків минулого року в бюджет в розмірі 17.3 млрд грн. Але оскільки в травні 2018 року трансферт НБУ становив 17,0 млрд грн, значних сачків у статистиці бюджетних показників не відбулося.
Соціально-економічна субвенція: «депутатський подарунок» чи гроші на розвиток громади? Місцеві бюджети
Серед трьох фінансових інструментів бюджетної підтримки громад найбільш суперечливою є так звана соціально-економічна субвенція. Дана субвенція спрямована в першу чергу на підтримку інфраструктури та може використовуватись на різні потреби громади, починаючи від капмремонту інфраструктури, енергозбереження, газифікації, закінчуючи закупкою оргтехніки, будівництвом дитячих майданчиків, тощо. Щорічно через цей фінансовий інструмент в громади потрапляє близько 5 млрд грн. Однак не всі громади можуть розраховувати на цей вид допомоги.
Державний борг скоротився до 56% ВВП на кінець травня Бюджетна аналітика
Впродовж травня 2019 року державний та гарантований борг продовжував скорочуватися. Зокрема в травні борг скоротився на 0,9% або ж на 18,4 млрд грн. до 2106.49 млрд грн. По відношенню до ВВП станом на початок червня державний борг становив 56% ВВП (відносно кумулятивного показника ВВП з червня 2018 по травень 2019 року). Скорочення боргу в травні відбулося завдяки плановому погашенню суми боргу (найбільше ОЗДП 2014 року). З іншого боку політична невизначеність стала на заваді вчасного отримання запланованого обсягу зовнішніх запозичень.
Скільки громадам коштує озеленення і обслуговування ліфтів, або як місцеві бюджети фінансують житлово-комунальне господарство? Місцеві бюджети
Щомісяця жителі як великих міст, так і невеликих містечок, селищ і сіл отримують платіжки за надані житлово-комунальні послуги. Сплачені платіжки покривають лише частину роботи комунальних підприємств, решта ж дофінансовується переважно за рахунок місцевих бюджетів. Адже окрім догляду за власне прибудинковою територією, комунальні підприємства повинні доглядати за численними інженерними об’єктами інфраструктури, облаштовувати парки та сквери, тощо. Загалом на житлово-комунальне господарство (ЖКГ) у минулому році з місцевих бюджетів «списали» понад 30 млрд грн. Багато з громадян не зовсім уявляють на що саме витрачаються кошти платників податків (тобто їхні ж кошти) за даним напрямком. Більше того, навряд чи вони здогадуються, що половину цих коштів (15 млрд грн) було спрямовано на облагородження і озеленення територій. Багато це, чи мало? Дана сума співставна з річним обсягом субвенцій (інфраструктурної, соціально-економічної субвенцій та коштів Державного фонду регіонального розвитку), які отримують громади від держави на свій розвиток. А прослідкувати, чи комунальні служби справді висадили належну кількість належної якості дерев чи квітів, досить складно. «Ціна держави» досліджувала, якими витратами на цілі житлово-комунального господарства обтяжені бюджети територіальних громад.
Інфраструктурна субвенція – у виграші старожили Місцеві бюджети
«Ціна держави» продовжує розглядати інструменти додаткового бюджетного фінансування для громад. Одним з таких інструментів є інфраструктурна субвенція. Об’єднана територіальна громада, створена в 2015 році, отримає в 6 разів більше коштів на покращення своєї інфраструктури, ніж подібна громада, створена в 2018 році.
Державний фонд регіонального розвитку: гроші для розвитку чи проїдання? Місцеві бюджети
Децентралізація надала громадам різні інструменти наповнення місцевих бюджетів. Окрім податкових надходжень, громади використовують «матеріальну допомогу» від держави на розвиток у вигляді субвенцій на формування інфраструктури ОТГ, на соціально-економічний розвиток окремих територій, коштів Державного фонду регіонального розвитку (далі – інструменти розвитку) та ін. Загалом на таку матдопомогу у держбюджеті-2019 передбачено понад 14,5 млрд. грн.
