Доопрацьований бюджет 2020 – майже без сюрпризів Бюджетна аналітика
Уряд презентував проект бюджету на 2020 рік до другого читання у Парламенті (самого тексту проекту на сайті ВРУ наразі немає). Особливих сюрпризів, у порівнянні з першим проектом немає. Доопрацьований проект залишився достатньо консервативним. Амбітні плани урядовців щодо 40% зростання ВВП впродовж найближчих 5 років та ряду реформ не відображені у доопрацьованому проекті. Втім, уряд переглянув макроекономічні показники, які лежать в основі проекту, збільшив очікувані доходи від приватизації, запланував легалізувати гральний бізнес, податки ж вирішив не підвищувати. Як саме змінився проект головного кошторису країни на 2020 рік - в аналізі «Ціни держави».
У вересні зведений бюджет отримав рекордний дефіцит Бюджетна аналітика
У вересні 2019 року доходи зведеного бюджету зростали повільними темпами (+3.7% проти 12% зазначених у планах) і склали 91 млрд грн переважно завдяки податку на доходи громадян та податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів. В той же час темпи зростання видатків, як поточних так і капітальних, були випереджальними (+8.5%) і становили 116.5 млрд грн. В результаті дефіцит зведеного бюджету в цьому місяці становив рекордні 26.6 млрд грн. (*При розрахунку дефіциту окрім доходів та видатків враховується кредитування)
Яка галузь економіки сплатила найбільше непрямих податків? Податки
«Ціна держави» продовжує аналізувати значення і вагу непрямих податків в бюджетній системі України, адже понад 40% податків припадає саме на непрямі, і їх здебільшого сплачують пересічні громадяни. У фокусі – галузевий зріз. Ми проаналізували, через споживання продукції яких галузей національної економіки українці найбільше поповнювали бюджети непрямими податками, і для яких галузей непрямі податки є основним платежем до бюджетів.
«Педагогічна академія»: ліквідувати не можна реорганізувати Державне управління
Починаючи з 2014 року урядом було утворено низку науково-дослідницьких інститутів (НДІ) у сфері освіти, відданих у підпорядкування Міністерству освіти і науки України. Виявилось, що більшість їхніх функцій збігаються із завданнями Національної академії педагогічних наук України (НАПНУ), яка є одним із головних розпорядників бюджетних коштів у сфері освіти. Цілком резонним є питання, навіщо створювати нові установи, що дублюють обов’язки вже давно існуючих. Ми дослідили це питання. З’ясувалось, що НАПНУ не справлялось зі своїми завданнями: результати їхньої роботи непридатні для використання ані суспільством, ані іншими галузевими установами.
Бюджет виконується з напругою – серпень не вийняток. Бюджетна аналітика
В серпні 2019 року в зведений бюджет надійшло 114.2 млрд грн доходів. Це на 3.1 млрд грн або ж на 2.6% менше ніж в серпні рік 2018 року. Падіння податків з імпорту не були компенсовані ані прямими податками, ані нерегулярними доходами.
Коротка історія про те, як великі платники податків бюджет держави наповнювали Податки
Топ-100 найбільших платників податків у І півріччі 2019 року забезпечили зведений бюджет держави доходами майже на чверть. Честь їм і хвала. Але чи тільки їм? Аналіз структури сплачених ними податків і зборів виявив, що понад 40% припадає на непрямі податки, фактичними платниками яких є здебільшого пересічні громадяни. Участь же останніх у формуванні бюджету не піарять. Тому «Ціна держави» вирішила проаналізувати роль фізичних осіб у сплачених податках найбільшими платниками.
Як Балтійські країни позбулися академій наук і не пожалкували? Державне управління
Розпад СРСР породив для колишніх республік цілу низку системних викликів в різних сферах суспільного життя. Серед них – реформування державних академій наук. Нові умови вимагали нових підходів як до організації самої системи академій, так і до принципів фінансування наукових досліджень. Балтійські країни одні з перших почали системні перетворення в академічній сфері і досягнули чималих успіхів, фактично вибудувавши нову систему з нуля. Як Балтійські країни долали наукову кризу в умовах постсоціалізму, з якими наслідками, і, головне, який урок Україна може винести з їхнього досвіду? «Ціна держави» аналізує досвід Балтійських країн в період з 1989 року до 2004 року – період, що почався з однакових стартових позицій для всіх пост-радянських країн, і до п’ятої хвилі Розширення Європейського Союзу 2004 року, в процесі якого серед інших країн до ЄС приєдналися Естонія, Литва і Латвія.
Кримінально некарана контрабанда Податки
У травні минулого року митники Сумської митниці виявили у громадянина Молдови культурні цінності, які той намагався вивезти в РФ. Це була скрипка Страдіварі (принаймні на це вказував напис «Antonius Stradiuarius Cremonensis Faciebat Anno 1719») та інші менш цінні, якщо так можна висловитися, предмети. На початку року суд виніс вирок і призначив невдалому контрабандисту аж ... 5950 гривень штрафу.
Підсудний уклав угоду з обвинуваченням, розкаявся, сприяв розкриттю злочину, та й скрипка виявилася не Страдіварі, а більш пізньої школи Міттенвальде. У судовому рішенні всіляко наголошували, що порушник діяв самостійно, культурні цінності взяв на парковці біля якоїсь Тетяни. Загалом ніякого тобі транснаціонального злочинного синдикату, ніякого «візиту до мінотавра» – суцільна проза.
«Ціна держави» проаналізувала, наскільки ефективно держава бореться з контрабандою на найбільш суспільно-небезпечних прикладах – контрабанді предметів і наркотиків, і скільки проваджень за фактом контрабанди у 2018 році потрапили до суду та завершились обвинувальними вироками. Як виявилось, реальні терміни за кримінальну контрабанду присуджуються вкрай рідко.
Борг скорочується завдяки укріпленню гривні Бюджетна аналітика
Впродовж липня 2019 року уряд активно розміщував ОВДП. Попри те, що сума запозичень перевищувала погашення на 32.3 млрд грн, сума державного та гарантованого державою боргу України зменшилась у гривневому еквіваленті на 35.65 млрд грн завдяки укріпленню гривні.
Гроші чесного депутата Державне управління
29 серпня 2019 року починає роботу парламент дев’ятого скликання. Запит суспільства на зміну статусу народного депутата з «небожителя» на «представника Українського народу, який при виконанні своїх повноважень керується Конституцією України, законами України та загальновизнаними нормами моралі є як ніколи потужним та очевидним. При цьому, одним із головних аспектів етичної поведінки парламентаря є його доброчесність і прозорість, зокрема, це стосується питань депутатського фінансово-матеріального забезпечення. Сподіваємося, що у нових облич парламенту цього скликання не буде намірів збагатитися за рахунок неправомірного використання депутатського мандата. Тому кіношна фраза «Чтоб ты жил на одну зарплату!» буде сприйматися адекватно, а нижче запропоновані пункти стануть своєрідною «пам’яткою чесного депутата» про те, як виконувати свої повноваження та задовольняти свої матеріальні потреби, не порушуючи Закон.
